Новини

Сообщество программистов
  1. GitHub, OpenAI та Microsoft просять відхилити судовий позов зі звинуваченнями в порушенні авторських прав під час створення інструменту Copilot. Відповідні заяви вони подали до федерального суду Сан-Франциско. Компанії стверджують, що претензії в позові проти них не відповідають дійсності, повідомляє видання The Verge. Судове засідання відбудеться у травні. Розповідаємо деталі цієї історії.

    🟠 Що передувало позову

    Copilot — це інструмент ШІ, розроблений GitHub та OpenAI для допомоги користувачам Visual Studio Code шляхом автодоповнення коду. Він побудований на алгоритмі OpenAI Codex, який називають «нащадком GPT-3». Систему навчали на терабайтах вихідного коду, який є в публічному доступі на GitHub, а також на прикладах текстів англійською мовою.

    Як пише Reuters, після запуску у 2021 році технологія викликала чимало звинувачень щодо порушення авторських прав.

    У листопаді 2022 року програміст та юрист Метью Баттерік разом з юридичною фірмою Джозефа Савері подали колективний позов проти GitHub, OpenAI та Microsoft. Вони стверджували, що Copilot створений шляхом «піратства програмного забезпечення у безпрецедентних масштабах». Пізніше Баттерік із юридичною командою подали другий позов від імені двох анонімних розробників із аналогічними звинуваченнями, які Microsoft, GitHub та OpenAI зараз намагаються відхилити.

    🟠 Аргументи компаній

    У заяві від Microsoft і GitHub зазначили, що «скарга не може бути задоволена через два важливі недоліки — відсутність конкретної шкоди та обґрунтованих претензій».

    А в OpenAI стверджують, що позивачі «мають претензії, які не спираються на порушення жодних відомих законів про авторські права». У компаніях вважають, що позивачі посилаються на «гіпотетичні події» та не пояснюють реальної особистої шкоди, завданої інструментом Copilot.

    «Copilot нічого не копіює з відкритого вихідного коду, доступного для громадськості. Натомість він допомагає розробникам писати код, генеруючи пропозиції на основі того, що він дізнався з усього масиву знань, отриманих із відкритого коду», — йдеться в заяві Microsoft і GitHub.

    Також вони наголошують, що саме позивачі «підривають принципи відкритого коду, вимагаючи судової заборони та багатомільярдних компенсацій за програмне забезпечення, яким вони охоче діляться як відкритим кодом».

    🟠 Аргументи позивачів

    В судовому позові йдеться, що ПЗ із відкритим вихідним кодом може безкоштовно змінюватися або поширюватися будь-якими користувачами, які дотримуються умов ліцензії. Правомірне використання зазвичай вимагає посилання на автора та копію ліцензії.

    «Мета Copilot полягає в тому, щоб замінити величезну частину відкритого вихідного коду, взявши його та зберігаючи в платній системі, контрольованій GitHub. Це порушує ліцензії, які обрали програмісти з відкритим вихідним кодом, і монетизує їхній код, попри обіцянку GitHub ніколи цього не робити», — зазначають позивачі.


    Нагадаємо, Microsoft планує інвестувати $10 млрд у OpenAI, розробника бота зі штучним інтелектом ChatGPT. Раніше Microsoft інвестувала в OpenAI близько $1 млрд. Корпорація також готується додати ChatGPT до своєї пошукової системи Bing, щоб переманити користувачів від конкурента Google.

  2. 27 січня уряд ухвалив законопроєкт, який скасовує пільгову ставку єдиного податку (2%) з 1 липня 2023 року, про це повідомили на сайті Мінфіну.

    Законопроєкт передбачає, що окремі норми діятимуть до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше за 1 липня 2023 року.

    Серед цих норм:

    🔘 можливість для ФОПів та юридичних осіб бути платниками єдиного податку III групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2% від суми доходу;
    🔘 можливість для ФОПів-платників єдиного податку I та IІ груп не сплачувати єдиний податок;
    🔘 зупинення проведення документальних перевірок;
    🔘 зупинення перебігу окремих строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
    🔘 незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.

    «Після прийняття цього законопроєкту у зазначеній редакції та його підпису президентом малий бізнес втратить податкові пільги з 1 липня 2023 року, навіть якщо війна до того часу ще не припиниться. Крім того, буде скасований мораторій на проведення документальних перевірок бізнесу», — інформують на сайті Мінфіну.


    Нагадаємо, раніше уряд планував, що пільги діятимуть до закінчення воєнного стану. Це мало би підтримати роботу малого бізнесу.

    Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров зазначав, що пільговий режим оподаткування для ІТ-галузі варто продовжити. На його думку, це мотивувало б компанії розвиватися в Україні, а не шукати можливостей виїхати за кордон. Представники бізнесу також закликали владу продовжити пільговий режим оподаткування для ІТ-галузі до 2028 року.

  3. У пʼятницю, 27 січня, уряд затвердив порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, повідомив постійний представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук. DOU отримав у розпорядження текст відповідної постанови. Згодом документ також опублікували на Урядовому порталі.

    Цією постановою Кабмін затвердив порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки. Також уряд встановив, що відстрочки від призову, які були надані раніше рішеннями Мінекономіки, будуть чинними і надалі упродовж строку, на який їх видали.

    Критерії (вибірково):

    ☑️ загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство;

    ☑️ сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку;

    ☑️ відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства;

    ☑️ розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за звітний період (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством;

    ☑️ підприємство є резидентом Дія City.

    Згідно з документом, до критично важливих підприємств також належать:

    🔘 спеціалізовані установи ООН,
    🔘 закордонні дипломатичні установи в Україні,
    🔘 представництва донорських установ,
    🔘 виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги,
    🔘 представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують проєкти за кошти міжнародних партнерів.

    Компанія може забронювати до 50% військовозобов’язаних працівників від їх кількості на дату подання списку. Керівники підприємств та їхні заступники підлягають бронюванню незалежно від віку, військового звання та військово-облікової спеціальності.

    Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков на своїй сторінці у Facebook опублікував алгоритм бронювання для резидентів та нерезидентів Дія City.

    «Ця постанова також дозволяє резидентам Дія City залучати до роботи іноземців та осіб без громадянства й без дозволу на працю. Співпрацювати на таких умовах можна лише через укладення GIG-контракту з фахівцем. Сама ж пільга діятиме до кінця воєнного стану. Це важливе рішення, адже менше регуляції та бюрократії — швидкі та ефективні процеси в компанії», — написав він.

    Контекст

    На початку листопада Верховна Рада ухвалила новий закон, який регулює порядок бронювання військовозобов’язаних, які не підлягають призову під час мобілізації. Документ — рамковий, тож окремі його критерії ще мав затвердити Кабмін. Раніше DOU пояснював, що саме міністерство пропонує держорганам та бізнесу.


    Оновлення від 31 січня: додали лінк на опубліковану постанову та алгоритм бронювання ІТ-фахівців.

  4. Ексочільник українського офісу Microsoft Дмитро Шимків придбав 50% української компанії AeroDrone, яка до війни розробляла дрони для аграрників, а тепер — для військових.

    Про те, що з вересня 2022-го Шимківу належить 50% компанії, свідчать дані YouControl. Він підтвердив цю інформацію Forbes, проте суму інвестиції не розголошує, як і більшість деталей партнерства.

    Як пише видання, це перша публічна інвестиція в український military-tech стартап.

    До повномасштабного російського вторгнення безпілотники AeroDrone окроплювали українські поля засобами захисту для рослин і мікродобривами. У грудні 2022 року Міноборони дозволило експлуатацію двох нових моделей стартапу у ЗСУ.

    Безпілотник D80-Discovery може підіймати до 80 кг вантажу, літати зі швидкістю 120 км/год та виконувати польотні завдання на автопілоті.

    Інший апарат — E-300 Enterprise — дрон із корисним навантаженням до 300 кг. Початково він розглядався як літак-кур’єр для доставлення посилок зі швидкістю 150 км/год, пише профільний портал Мілітарний.

    Компанія AeroDrone існує з 2015 року, її власник і засновник — підприємець Юрій Передрій.

  5. Голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев оприлюднив у своїх соцмережах план із діджиталізації податкової служби на 2023 рік. Депутат закликає всіх охочих до коментування та обговорення нововведень.

    За словами Гетманцева, концепт викликав зацікавлення серед представників бізнесу. Зокрема, його вже коментують під цим дописом на Facebook-сторінці автора.

    📲 Деталі

    Відповідно до оприлюдненої інфографіки, у 2023 році планують модернізувати контакт-центр Державної податкової служби, створити інтерактивну навчальну базу для податківців та платників, розширити функціонал електронного кабінету.

    Окрім того, анонсують запровадження е-аудиту, е-акцизу та спрощеної системи оподаткування для ФОПів через «Дію» (так званий Smart-ФОП). Також хочуть вдосконалити роботу систем моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) та електронного адміністрування ПДВ.

    Нагадаємо, нещодавно Данило Гетманцев анонсував зміну спрощеної системи оподаткування для боротьби із «зарплатними ФОПами». Цю новину ІТ-спільнота активно обговорювала на форумі DOU.