Новини

Сообщество программистов
  1. Японський конгломерат Hitachi, Ltd сьогодні оголосив про свій план придбати компанію GlobalLogic Inc за $9,6 млрд, повідомляє Nikkei Asia. Угода укладена між Hitachi Global Digital Holdings Corporation та GlobalLogic Worldwide Holdings, Inc., материнською компанією GlobalLogic. Процес передачі планують завершити до кінця липня 2021 року. Очікується, що це стане найбільшим придбанням Hitachi.

    У конгломерат Hitachi входить понад 1100 компаній, які працюють у різних сферах від електроніки та машинобудування до фінансів і страхування.

    Завдяки цій угоді японська компанія планує посилити свою експертизу в IT-секторі та скоротити непріоритетні напрями діяльності. Toshiaki Tokunaga, віцепрезидент Hitachi, підкреслює, що, крім технологічних переваг, для них цінний досвід GlobalLogic з клієнтами поза межами Японії у сферах машинобудування та охорони здоров’я.

    Hitachi планує викупити всі акції в акціонерів GlobalLogic та передати компанію під управління Hitachi Global Digital Holdings, яка курує діяльність компанії в США.

    На фондовому ринку новини сприйняли неоднозначно — в середу ціна акцій Hitachi в Токіо впала більш ніж на 7%. Але угода вже приносить користь для Hitachi: очікується значне зростання продажів, а коефіцієнт прибутковості IT-проєктів у компанії вже становить понад 10% — більше, ніж будь-яких інших.

    Президент і СЕО GlobalLogic Shashank Samant так прокоментував угоду: «Усі компанії нині використовують цифрові технології, щоб залучити більше клієнтів, збільшити прибутки, підвищити якість життя людей. Ми маємо неймовірну можливість допомогти їм це зробити разом з Hitachi. Об’єднавши наші навички, технології, досвід роботи на ринку, ми принесемо більше цінності для клієнтів, які хочуть трансформувати свій бізнес».

    Редакція DOU звернулася за коментарем до українського офісу GlobalLogic. Поки що нам не повідомили деталі. Новина оновлюється.


    В коментарі для AIN у штаб-квартирі GlobalLogic повідомили, що компанія стане незалежною дочірньою компанією у складі Hitachi. Змін у структурі, менеджменті, бренді не планується, офіси в Україні працюватимуть, як і раніше. Деталі щодо конкретних планів росту та вливу на українських співробітників поки не розкривають.

    Нагадаємо, що GlobalLogic — одна з найбільших ІТ-компаній України, в якій працює майже 6 тисяч спеціалістів у офісах в Києві, Харкові, Львові й Миколаєві.

  2. В аудіочаті телеграм-каналу Редакції DOU відбулась дискусія з представниками Мінцифри щодо Дія Сіті. Приводом до цієї події стала петиція проти проєкту, яку вже підписали понад 10 000 громадян. ІТ-спільноту турбує питання: навіщо чіпати те, що й так добре працює без втручання держави? Мінцифри не погоджується: можна працювати краще, є потенціал для створення потужного хабу, куди будуть заходити техгіганти та де буде вигідно зростати стартапам.

    У дискусії взяли участь Олександр Борняков — заступник міністра цифрової трансформації України, Єгор Чернєв — народний депутат України, заступник голови комітету ВР з питань цифрової трансформації та співавтор законопроєкту № 4303. До live-обговорення з ІТ-спільнотою долучився Михайло Федоров — міністр цифрової трансформації.

    Нижче питання від ІТ-спеціалістів із таймкодами, відповіді ви можете послухати в аудіоформаті телеграм-каналі Редакції DOU.

    00:01:00 Дія City — це аналог білоруського ПВТ. Куди хочуть добровільно-примусово загнати українські ІТ-компанії. ПВТ у Білорусі провалився, а в Україні хочуть зробити щось схоже.

    00:08:30 Коррупция! Минцифры смогут диктовать IT компаниям условия резидентства в Дия City, менять их в одностороннем порядке и давить на них с целью получения коррупционной выгоды. ОK, допустим мы поверили текущему министру Михаилу Федорову, но мы не имеем никаких гарантий, что следующий министр не станет доить бизнес.

    00:14:05 Может быть реализован картельный сговор о непереманивании, вроде печально известного харьковского меморандума. Статья 40 законопроекта предусматривает возможность договора о непереманивании. Потенциально — запрет свободы выбора места работы.

    00:23:05 К вышеперечисленному добавьте повышение налогов — к 5% ставке налога на зарплату добавится еще и 1.5% военного сбора и 1.5% сбора в пользу самой Дия City. Если к военному сбору вопросов нет, то сбор в пользу Дия City может стать источником коррупционного заработка для чиновников.

    00:30:00 Ваше ставлення до петиції.

    00:39:03 Хочу запропонувати деякі ініціативи: якщо інформація в петиції не відповідає дійсності. Для роз’яснення, як один з механізмів, можна використати відео і довести по пунтках, підкріпллючи посиланнями, чому це не відповідає дійсності. Щоб и побачили, що загрози немає.

    00:40:20 Навіщо чіпати те, що добре працює? Усім нам відомо, що пересічний громадянин іншої країни не хоче інвестувати в нову державу.

    00:49:45 Маніпуляція. Запитали про договір про непереманювання, а Олександр розповів про договір про утримання від вчинення конкурентних дій. Це два різні договори, які передбачені законопроєктом про Дія Сіті. Хочу зупинитись окремо на договорі про непереманювання. Не треба переводити розмову на інший договір.

    00:51:00 Винятки для стартапів. Усі говорять, що створили прийнятні умови для стартапів, але у законопроєкті був дуже тонкий нюанс: стартапу давалось 6 місяців, щоб вийти на зарплату в $1400 та рік, щоб найняти 9 працівників. Ця норма робить винятки для стартапів бутафорними.

    00:51:34 Чому в Дія Сіті тільки одна організація резидентів? Це створює таку проблему, коли компанія, наприклад, має конфлікт з організацією резидентів і не має змогу перейти в іншу. Чому б не внести зміни в законопроєкт і зробити кілька організацій резидентів?

    01:08:40 Що робити незалежним консультантам (приватним підприємцям) які працюють з інвойсами та договорами, з багатьма клієнтами і не ховаються за ФОПами? Якщо у результаті реформи приберуть третю групу — як мені далі працювати легально?

    01:14:14 Дія Сіті матиме всі контракти резидентів, списки працівників та доступ до інформації. Це неймовірна влада. Ця база може завтра з’явитись на Петрівці, більше того — власник цієї бази може керувати ринком. Це смак влади і золота жила. Ці дані будуть використані не в тих цілях, це буде контроль.

    01:18:40 Для приватних підприємців, яким логічно залишатись на третій групі, які юридичні гарантії дасть влада, що всіх в Дія Сіті не будуть заганяти?

    01:19:16 Ви проводити дослідження чи консультації, чи доможе Дія Сіті зайти великим компаніям в Україну? Чи у вас просто є така ідея?

    01:24:20 Не було ж запиту від ІТ-компаній та програмістів на створення Дія Сіті. Якщо немає запиту — навіщо створювати?

    01:29:57 Тут декілька раз декларували зменшення податків. Але півтора відсотка військовий збір — це збільшення податку. Я згоден його платити, але все ж, це збільшення.

    01:30:15 Ви пропонуєте захист на 15 років, скасування податків, у країні, де двічі за 20 років змінювали Конституцію — як ви будете гарантувати хоч щось? найбільший запобіжник для ІТ — те, що ми знаходимося в великому масиві людей і нас неможливо скасовувати, бо це наїд на велику групу. А коли нас буде мало, ви не зможете нічого контролювати. Чому не змінювати правила гри в цілому, а лише в ІТ?


    Через те, що і питання, і відповіді дуже часто пересікаються, ми зробили вижимку з головних тез дискусії.

    — Дія City — аналог білоруського ПВТ, куди хочуть добровільно-примусово загнати українські ІТ-компанії. Але ж ПВТ у Білорусі провалився?

    Ми справді багато чого перенесли з досвіду ПВТ, адже це успішний проєкт. ПВТ дозволив інвестиціям техгігантів бути під юрисдикцією Білорусі. Наша мета така ж — надати можливість українським айтішникам реєструватись у своїй державі, залучали капітал в Україну. Адже у нас багато талановитих програмістів, є історії успіху українців у світовому ІТ, але історій успіху українських компаній немає. Ми хочемо це змінити.

    Ми не копіювали ПВТ повністю. За час розробки концепції зрозуміли, що ІТ в Україні розбудовується рівномірно: не вийде перемістити всіх в одне місце і створити аналог Кремнієвої долини. Ми хочемо, щоб будь-яка компанія могла зайти на сайт і зареєструватися за територіальним принципом.

    Дія City передбачає добровільний вступ. Якщо не подобається, є альтернатива: працюйте за схемою третьої групи ФОП (хоча Мінекономіки наполягає на ліквідації третьої групи ФОП — ред.).

    Якщо ж хочете наймати співробітників за трудовим законом, але не з шаленими відсотками податків, заходьте у Дія City.

    — Якщо приберуть третю групу ФОП, як тоді працювати?

    У нас немає планів змушувати чи заганяти когось в Дія City. Тому будемо захищати третю групу.

    — Мінцифри зможе чинити тиск на компанії?

    Мій досвід — це досвід підприємця, а не держслужбовця. Я в ІТ уже 20 років, створював і аутсорсингову компанію, і продуктову, інвестував у стартапи. Я знаю всі больові точки ІТ-галузі, а тому прийшов, щоб зробити систему, яка працюватиме.

    Але навіть якщо я чи Михайло Федоров підемо — нічого не зміниться. Ми прописуємо в законодавстві, що протягом 15 років не можна вносити зміни в закон, що призведуть до погіршення умов. Звичайно, закон можна змінити. Але ми сподіваємося, що айтішників буде пів мільйона (а не 250 000), галузь приноситиме 16 млрд на рік (а не 6 млрд) і держава не зможе ігнорувати думку ІТ-спільноти.

    Також у законі прописано, що Мінцифри не ухвалює рішення щодо виключення з Дія City. Усе — через суд. Тобто передбачено мінімальне втручання держави.

    — Навіщо взагалі потрібна стаття законопроєкту про непереманювання?

    Додали норму про непереманювання не тому, що хотіли обмежити права, а для того, щоб техгіганти чи перспективні стартапи створювали свої юридичні особи та мали тут центри revenue. Ми повинні надати гарантії таким компаніям, що їхня інтелектуальна власність буде захищена.

    Компіт стосується того, що, наприклад, я працював на Apple, а потім пішов в іншу компанію і там не можу робити те саме, що в Apple. Якщо ти є резидентом Дія City і вважаєш, що твоя команда може піти й створити у конкурента чи самостійно такий самий продукт — це неетично і нечесно. Тому й передбачено норму про непереманювання.

    Цю умову прибрати не зможемо: тільки за її наявності іноземні компанії та інвестори погодяться зайти в Україну.

    — 1,5% військового збору та збір на користь Дія City. Як це прокоментуєте?

    Ми хотіли зберегти той рівень податкового навантаження, що є. Передбачено, що для ФОПів немає військового збору, але ми вирішили, що якщо працевлаштовувати за трудовими відносинами — то має бути військовий збір. І я вважаю, що для країни в стані війни це має сенс.

    Щодо збору на освіту, то ми від цієї ідеї відмовилися.

    — Навіщо чіпати те, що працює?

    Не дуже працює. Для порівняння: ПВТ у Білорусі 2020 року сприяв зростанню обсягу інвестицій за рік на 126%. А експорту — на 125%. Оце гарно працює. Тобто ми дивимося на те, що у світі ІТ зростає на 50–60% на рік, а ми — на 25%, у нас повільніше зростання.

    До того ж замовник Дія City — не спільнота і не бізнес. Концепція виникла як відповідь на запит держави — створити найпотужніший ІТ-хаб у Східній Європі.

    — Законопроєкт передбачає такі умови для стартапів, за якими де-факто скасовується малий бізнес і early stage стартапи (6 місяців для виходу на середню зарплату на працівника в 1400 доларів, а за рік — штат щонайменше з 9 працівників).

    Так, зараз є такі умови: з сьомого місяця має бути 1200 євро зарплати в середньому для компанії. Через рік-півтора — 9 співробітників. Ми думаємо змінити ці цифри, бо розуміємо, що стартап може не встигнути залучити капітал чи піднятись, тому хочемо внести зміни.

    — Чому організація резидентів у Дія City одна? Чому передбачено таку монополію? Чому не зробити кілька організацій резидентів?

    Організація резидентів не є обов’язковою.

    — Хто відповідає за безпеку даних резидентів Дія City?

    Жодної комерційної інформації у базі не буде. Аудит проводитимуть комерційні фірми, а не держава. Тобто у будь-якому випадку держава не отримає комерційної таємниці, а лише аудиторський звіт.

    — Які юридичні гарантії, що всіх не будуть заганяти в Дія City?

    Це добровільно.

    — Чи проводили дослідження, консультації, чи допоможе Дія City завести компанії-гіганти в Україну?

    Не робили дослідження, але спілкувалися з представниками відомих ІТ-компаній, презентували їм концепцію. Отримали позитивну відповідь.


    Також до дискусії на кілька хвилин приєднався Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації. Він вважає, що Дія Сіті — це «найкраща податкова система». Цитуємо:

    «Через тиждень ми будемо робити відеопрезентації про Дія Сіті для ІТ-компаній. Не знаю чому, але ІТ-спільноту постійно дезінформують, розповідають якісь фейки про Дія Сіті. Якщо ж ви подивитесь мої інтерв’ю чи соцмережі, то я найбільший лібертаріанець, який є в цій країні. Я за дерегуляцію, за найменші податки, і Дія Сіті — це, напевно, найкраща податкова система, яка можлива в нашій чи будь-якій іншій державі.

    Отже, у Дія Сіті немає регулятора. Вступ і перевірка компанії — автоматична, через реєстри. Це одна з найкращих податкових систем.

    Ми бетонуємо законопроєкт на 15 років, щоб ніхто нічого не міг змінити. І найголовніше — це добровільна система. Ми розуміємо: щоб зробити стрибок, треба ввести низькі податки офіційно. Ми це й робимо, не вигадуємо нічого нового. Ми просто беремо чинну систему на третій групі, на якій працюють всі ІТ-компанії, і легалізуємо її. Щоб можна було працювати „по-білому“ і не чекати, що прийде якийсь податківець і щось буде робити з кимось.

    Ви можете працювати так, як працювали, але ми створюємо Дія Сіті, щоб компанії з усього світу працювали в Україні, щоб був boost індустрії. Якщо нічого не робити, то через 5–10 років прийде якийсь консерватор, який буде боротися з ФОПами. Мені здається, що ФОП — найкраща система, яка могла існувати, я підтримую її максимально. Тому Дія Сіті бетонує ті умови, що є для ФОПів. І дуже важливо, що жоден правоохоронний орган не зможе прийти та „кошмарити“ компанії, які будуть у Дія Сіті, тому що це прописано на рівні закону.

    Я думаю, кожен із вас стане резидентом Дія Сіті, раніше чи пізніше — не важливо. Все працюватиме за ІТ-канонами: спершу ми запустимо MVP, кілька компаній заведуть співробітників, подивляться, що все класно, і потім перейдуть сюди повністю. У нас лібертаріанські погляди на систему, хочемо зробити найкращу податкову систему, щоб бренд країни зростав».

    Послухати повний запис можна в телеграм-каналі Редакції DOU.

  3. З 26 червня користувачі платіжних карток Payoneer втратили доступ до власних коштів. Що відбувається з платіжною системою — публікуємо хроніку подій.

    Редакція стежитиме за ситуацією та оновлюватиме цей пост. Головні апдейти з’являтимуться в телеграмі.

    26 червня

    Користувачі карток Payoneer почали масово жалітися, що не мають доступу до грошей на рахунках:

    Тоді ж на DOU з’явився топік, що фінансовий партнер Payoneer збанкрутував (за чотири дні топік набрав майже 80 тис. переглядів). Фінансовий партнер — це німецька компанія Wirecard. Якщо коротенько, то в німецької Wirecard AG є дочірня компанія в Британії — Wirecard Card Solutions, яка випускала картки для Payoneer (і не тільки для них). Близько тижня тому Wirecard викрили в підробці звітності та завищенні фінансових показників на 1,9 млрд євро. CEO був заарештований, акції компанії обвалилися. Докладніше про ситуацію читайте на AIN.UA.

    27 і 28 червня

    Payoneer опублікувала офіційне повідомлення щодо ситуації. Найголовніше:

    • Wirecard Card Solutions Limited (WCSL) тісно співпрацює з британським регулятором Financial Conduct Authority (FCA), щоби розв’язати проблеми й можна було зняти тимчасове заморожування рахунків;
    • поки FCA не завершить розслідування, тимчасово не можна використовувати кошти на картці або отримувати нові платежі на картку;
    • кошти, що перевищують максимальний баланс вашої картки (картка вміщує до $10 000), керуються Payoneer і доступні для зняття. Вони не підпадають під заморожування;
    • усі нові платежі не підпадають під заморожування і будуть доступні для зняття.

    Біржа Upwork також опублікувала FAQ щодо ситуації з Payoneer. Але там, схоже, небагато цікавого, окрім того, що вони тісно співпрацюють з Payoneer для розв’язання проблеми.

    У фейсбуці з’явилася група «Payoneer Wirecard victims» — майже 6300 учасників станом на 29 червня.

    29 червня

    Британський регулятор FCA випустив апдейт щодо ситуації з Wirecard. Вони висунули вимоги до Wirecard, щоби компанія припинила діяльність і не розпоряджалася грошима, якими володіє. Основна мета FCA — захистити інтереси та гроші споживачів, які використовують Wirecard, говориться в повідомленні. FCA зазначили, що бачать позитивний прогрес у виконанні цих умов. Але наразі про розморожування коштів не йдеться:

    Following last week’s news of €1.9 billion missing from the accounts of the German company, Wirecard, we placed requirements on the firm’s UK business so that it should stop carrying out regulated activities and not pay out or reduce any money it holds. Our primary objective all along has been to protect the interests and money of consumers who use Wirecard.

    Teams from across the FCA have been working with the firm, and other international and UK authorities, over the weekend, and we have seen good progress by the firm in meeting the conditions we set.

    We are maintaining pressure on the firm to resolve these issues which would allow it to operate under certain conditions. However, we cannot lift the restrictions without reassuring ourselves that the firm has been able to satisfy all our concerns for example that all clients’ money is safe. We hope to be able to issue an update soon.


    В Payoneer прокоментували новину від FCA: «Ми не будемо відпочивати, поки ситуація не вирішиться».

    У Фейсбук-групі Payoneer Wirecard victims співробітник Payoneer зазначив, що терміни розморожування коштів повністю залежать від FCA:

    There have also been questions here regarding timing, and again, it’s important to clarify that Payoneer is a fully regulated company and we must adhere to all applicable rules and regulations. The UK FCA has made the decision to freeze activity, and so the timing entirely depends on them. That said, we are doing everything we can to put pressure on them to act swiftly

    CEO Payoneer Скотт Галіт виступив з офіційним зверненням:

    FCA обнадіяла всіх прогресом в аудиті по справі Wirecard Card Solutions. Незалежно від результату, ми вирішили не чекати їх рішення: навіть у разі дефіциту коштів Payoneer має намір повернути 100% коштів своїх клієнтів.

    Ми з гордістю обслуговуємо наших клієнтів в більш ніж 200 країнах світу протягом 15 років. Ми завжди були поруч з вами — нашими клієнтами — і ви завжди були поруч з нами. З моменту оприлюднення рішення FCA ми точно знали: що б не трапилося, ми зробимо все можливе, щоб не підвести вас. Ми невпинно працювали над пошуком рішень. Нам довелося контактувати з мільйонами клієнтів і стратегічними партнерами по всьому світу, щоб забезпечити достатню ліквідність і публічно озвучити цю позицію. Я б вважав за краще зв’язатися з вами в п’ятницю і зробити цю заяву раніше, але через значний обсяг залучених коштів, ми повинні були впевнитися, що зможемо забезпечити повернення. Ми працюємо над деталями і розробляємо план, щоб ви отримали назад всі свої кошти.

    Тобто гроші обіцяють повернути за будь-яких умов і не зважаючи на результати розслідування FCA. Проте щодо термінів, поки що немає ніякої інформації.

    ⚡ FCA дозволила Wirecard відновити діяльність з 30 червня о 00:01:

    On 29 June 2020, the FCA provided written consent to allow Wirecard to resume issuing e-money and providing payment services. The restriction on activities will lift at 00.01 on 30 June 2020...The FCA’s consent means that Wirecard can now resume electronic money and payment services to its customers and customers can now, or very shortly, use their cards as usual.

    30 червня

    За даними Payoneer, використовувати карти можна буде протягом 24 годин, а виводити гроші на банківський рахунок — тільки з 6 липня 2020 року:

    From 00:01 CET on Monday, July 6th, you will once again be able to withdraw your funds to your local bank account and use the Make a Payment and Manage Currencies services. Until then, we will waive ATM withdrawal fees.

    Користувачі говорять, що картки почали розблоковувати:

    Свіже відеозвернення COO Payoneer: вона підтвердила, що найближчим часом картки буде розблоковано, а ось вивести кошти на рахунок місцевого банку можна буде з 6 липня.

    2 липня

    2 липня Payoneer повністю відновила всі сервіси карток Payoneer Prepaid Mastercard®. Кошти з карток вже можна переводити на банківські рахунки. Крім того, запрацювали сервіси здійснення платежів і управління валютами. Ці послуги, звичайно, йдуть як додаток до можливості зняття готівки у банкоматах і касах.

  4. 4 вересня в Києві відбулася зустріч представників нового уряду з ІТ-галуззю. З боку урядовців були присутні новий український прем’єр Олексій Гончарук, віце-прем’єр міністр України й міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, а також голова ДПС України Сергій Варланов. З боку ІТ — керівники компаній та представники асоціацій.

    Обговорювали питання розвитку ІТ-галузі, трішки про маски-шоу, ну і, звісно, нове оподаткування. Редакція DOU побувала на зустрічі, і представляємо вам найцікавіше з обговорення.

    Image source

    Маски-шоу

    Прем’єр зазначив, що УБЕЗ вже пішло в минуле. Це ще не завершений процес, але це вже перші сильні кроки, які вказують на те, що правоохоронні органи мають змінити своє ставлення до бізнесу. Гончарук очікує, що СБУ зробить так само, щонайменше — на рівні тих практик, які існують зараз. І що вже цього місяця будуть зроблені кроки, які допоможуть остаточно відвадити силовиків від бізнесу.

    Дефіцит кадрів та освіта

    ІТ-індустрія сьогодні — це понад 160 тисяч спеціалістів, які експортують понад $ 3 млрд на рік. За словами прем’єра, уряд буде створювати всі умови, щоб індустрія зростала ще швидше. Одна з очевидних і важливих обставин, що стримує розвиток ІТ, — це брак кадрів. Українська система освіти випускає недостатньо багато людей, яких можна залучати для роботи в ІТ-сфері. А кожного наступного року ІТ-галузь потребуватиме все більше нових спеціалістів. І для цього потрібно створити умови, де б ці люди навчалися. Тож, Гончарук пропонує створити фонд розвитку людського капіталу «IT Creative», який має управлятися не чиновниками, а представниками самої індустрії. По суті, це такий інструмент, який акумулює ресурси й дозволить витрачати їх на три важливі аспекти:

    1. стипендії для талановитих студентів;
    2. гранти для молодих вчених;
    3. партнерство університетів з ІТ-компаніями (спільні кампуси, лабораторії тощо).

    На думку прем’єра, таких фондів має ставати більше. Кожна індустрія, яка хоче інвестувати у власний розвиток мала б щось подібне для себе створити й керувати цим самостійно. Гончарук не вірить в ідею, що чиновники зможуть професійно все це побудувати. Натомість бізнес може об’єднатися й домовитися між собою щодо правил. Самостійно назначити собі менеджмент, бажано з людей, які розуміють, як усе це працює на Заході. І вже керувати цим ресурсом. З боку уряду буде створено всі умови, щоби представникам галузі працювалося комфортно, запевнив прем’єр.

    Він також озвучив цілі для ІТ-галузі на найближчі 10 років:

    • Експорт — 13 млрд.
    • Кількість працівників в ІТ — 650 тис.
    • Україна — лідер у Європі за кількістю ІТ-фахівців.

    Це той орієнтир, за яким уряд буде звіряти успішність державної політики в ІТ-сфері.

    Нова модель оподаткування

    Державна податкова служба України працювала останні декілька місяців над новою моделлю оподаткування. Пропонується створити нову опцію в оподаткуванні для ФОП у ІТ-галузі. На сьогодні найпоширенішою є 3-я група спрощенців, які дозволяють генерувати дохід до 5 млн грн зі ставкою ЄП 5 % і сплатою ЄСВ (орієнтовно 900 грн на сьогодні). За словами голови ДПС Сергія Верланова, ІТ-компанії завжди наголошують на певних ризиках, що існують при масовому використанні цієї моделі. І ці ризики з ростом компаній іноді не дають розвиватися. З іншого боку, є класична система трудових відносин, яка є також неідеальною й забюрократизованою, тим самим сповільнює розвиток бізнесу, зазначає Верланов.

    З огляду на це, ДПС створила проект нової моделі оподаткування, яка складається з таких платежів:

    • 5 % єдиного податку, який йде в місцеві бюджети.
    • 1,5 % військового збору.
    • ЄСВ із двох мінімальних заробітних плат.
    • Збір на розвиток людського капіталу. Ставка збору зростатиме протягом 5 років, потім вона буде стабільною. Таке поступове зростання дає зрозуміле фіскальне навантаження. Збір на розвиток людського капіталу надходитиме у фонд IT Creative, тобто в спецфонд бюджету. І відповідно буде адмініструватися галуззю.

    Вказана модель доступна тільки для підприємців з ІТ КВЕДами. Перехід на нову модель — добровільний. Третя група не скасовується, оскільки є фріланс, є менші компанії та інші індустрії та види бізнесу, ніж масовий ІТ-аутсорс. ІТ-КВЕДи з третьої групи так само не вилучаються. Голова ДПС зазначає, що завдяки дуальній моделі, вибір буде свідомий і добровільний. Пропонується розробити цей законопроект уже найближчим часом і прийняти його цього року, зафіксувати нові умови на 10 років, щоби нова група запрацювала вже із січня 2020 року.

    На зустрічі також слово надали представникам ІТ, які в цілому, хоча й обачно, підтримали ініціативи уряду:

    Тарас Кицмей, співвласник SoftServe, голова правління Асоціації «IT Ukraine»

    Майбутнє України — це креативна економіка, індустрія знань, де люди своїм досвідом компетенціями стають генератором доходу, а не фонди чи фінансові ресурси. ІТ-індустрія своїм успіхом завдячує тому, що робить фокус на людях, а не фінансових ресурсах. Ми використовуємо свої сильні сторони й певним чином нівелюємо наші слабкі сторони. І це повинен бути фокус нашої держави. В ІТ-індустрії є два ключові моменти: 1. Потрібні таланти. 2. Стабільне регуляторне середовище. Якщо подивитися на другий пункт, то де-факто ми зараз маємо певні правила гри, які працюють. І ці правила гри нам дали той успіх, якому ми завдячуємо: понад 4 млрд виторгу, понад 150 тис. айтішників, 18 компаній входять у глобал ІТ-лист тощо. І коли ми говоримо фактично про 5 групу приватних підприємців, мені здається, що ми продовжуємо вдосконалювати правила гри, які на сьогодні маємо.

    Критичною є система освіти. І нас дуже хвилює відтік кадрів із системи освіти. Наші випускники не залишаються працювати у вишах. І в даному випадку проблема не тільки у фінансуванні. Нам треба трансформувати систему освіти. Потрібно вводити правила корпоративного управління, наглядові ради, відділи маркетингу тощо. І в цьому ІТ-індустрія може допомогти. Фонд людського капіталу — це гарний крок у трансформації освіти.

    Тож, пропозиції цікаві, але дуже багато залежить від їхнього впровадження. Тому ми би хотіли більш детально обговорити надані ініціативи з усіма представниками ІТ-компаній. Найголовніше для нас зараз — це чітко донести до спільноти, які позитивні зміни ми хочемо разом зробити в нашій індустрії.

    Олександра Альхимович, компанія Luxoft, співголова IT-комітету Американської торговельної палати

    Що робить будь-яку країну успішною? В економічній сфері є конкуренція на внутрішньому та зовнішньому ринках, наукоємна, не ресурсоємна, структура економіки, мобільність талантів, швидке зростання ВВП, впровадження технологій. І всі ці критерії за останні 15 років демонструвала саме ІТ-індустрія.

    У яких ризиках ми зараз перебуваємо? Перше, ми перебуваємо в шаленому тиску конкуренції як за таланти, так і за кращі умови роботи в тій чи іншій країні. Декілька фактів: до кінця наступного року в Європі буде не вистачати приблизно півмільйони ІТ-фахівців; країни-конкуренти починають активно впроваджувати податкові стимули й пільги.

    Окрім ризиків, варто сказати і про наші можливості: об’єм світового ІТ-ринку зараз складає $ 5 трлн. Якщо порівнювати з нашими 4 млрд, то це менше ніж 1 %. Але водночас ми бачимо, що цифри, які були озвучені прем’єром, — 13 млрд — можливо ми могли досягти не за 10 років, а і швидше. Але для цього потрібно створити умови. Можливо навіть укріпити те, що маємо. ІТ в України досягла таких результатів саме завдяки спрощеній системі оподаткування, ключовим відносинам з ІТ-фахівцями, потужному та великому ІТ-ринку фахівців. Тому ми підтримуємо ініціативи, які спрямовані на покращення, на реформи у сфері оподаткування. Вони повинні бути системні, прозорі, стратегічні, обговорені з усіма сторонами. Ми підтримуємо реформи у сфері ІТ-освіти: цікава ідея щодо створення фонду людського капіталу. Але водночас, як я вже сказала, ми не маємо конкретною моделі, нам потрібно створювати її з нуля. Тому впроваджувати її треба дуже обережно та ретельно.

  5. Віталій Кармазінський обійняв посаду керівного директора Luxoft Ukraine, замінивши на цій посаді Олександру Альхімович, яка йде у декретну відпустку. Віталій буде зосереджений на операційній діяльності компанії, розвитку управлінської команди, а також посиленні позиції Luxoft на ринку.

    Олександра Альхімович, яка обіймала посаду керівного директора з 2016 року, продовжить роботу у компанії, поєднуючи її з декретною відпусткою, та займатиметься питаннями законодавчих та регуляторних ініціатив для ринку інформаційних технологій України. Крім того, Олександра у ролі співголови IT-комітету Американської торговельної палати сприятиме встановленню ефективного діалогу між IT-індустрією та урядом.

    Віталій Кармазінський має більше 20 років управлінського досвіду в розробці та впровадженні технологічних рішень для найбільших світових та українських компаній фінансового, телекомунікаційного та транспортного бізнесів. Останні 10 років в Luxoft він успішно очолював один з найбільших центрів розробки у фінансовій лінійці бізнесу компанії, де працював з лідерами галузі на багатьох ринках світу. Віталій має досвід роботи у венчурному бізнесі, глибокі знання сучасних методологій IT-виробництва та управління великими розподіленими командами. Пройшов навчання в Гарвардському університеті, отримав сертифікат від Інституту управління проектами.

    Нагадаємо, що в січні 2019 року DXC Technology купила компанію Luxoft за $2 млрд. В Україні Luxoft має офіси у Києві, Дніпрі та Одесі, де працює майже 4 тис. спеціалістів.