Новини

Сообщество программистов

  1. МОН створює мережу стартап-шкіл на базі університетів та наукових установ

    Створення стартап-шкіл — інкубаторів-акселераторів — експериментальний проєкт від МОН. Його мета — посилити зв’язок науки та бізнесу задля розвитку інновацій. Уряд вже ухвалив відповідну постанову.

    Що відомо про стартап-екосистему

    МОН планує відкрити шість таких стартап-шкіл, для цього відомство проведе конкурсний добір серед ЗВО та наукових установ.

    У школах відбуватиметься тестування наукових проєктів та залучення інвесторів. Розробники стартапів також отримають фінансову підтримку на початковому етапі розвитку проєкту.

    У майбутньому МОН планує розширити стартап-екосистему та залучити до проєкту якомога більше ЗВО та наукових установ України.

    Які напрямки розвиватимуться

    У межах проєкту університети та науково-дослідні установи співпрацюватимуть з бізнесом. Спільно вони створюватимуть інноваційну продукцію для таких напрямків:

    • DefenceTech;
    • MedTech;
    • AgriTech;
    • XR;
    • AUV;
    • BioTech;
    • GreenTech;
    • AI;
    • Semiconductors;
    • Secure Cyberspace;
    • Fluid Economy;
    • EdTech;
    • GovTech.

    Як відбиратимуть установи для створення стартап-шкіл

    Щоб взяти участь у конкурсному доборі, університети та наукові установи повинні мати:

    • інноваційну інфраструктуру на базі закладу;
    • комерційну ефективність наукових та науково-технічних проєктів;
    • досвід співпраці з приватним сектором;
    • потенціал розвитку екосистеми стартапів з урахуванням пріоритетних державних потреб.

    Конкурсний добір та старт проєкту планується на початку літа 2024 року.

  2. Законопроєкт про посилення контролю за гральним бізнесом ухвалили у першому читанні

    У проєкті закону йдеться про ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей та обмеження реклами грального бізнесу. Про схвалення повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

    Про що йдеться у документі закону

    • обмеження реклами азартних ігор, недопустимість спекуляцій на темі війни й волонтерства, заборона спонсорства;
    • вдосконалення інструментів контролю за гральним бізнесом: контрольні закупівлі, моніторинг інтернету;
    • встановлення додаткових критеріїв для анулювання ліцензій та удосконалення вимог до ділової репутації посадових осіб-організаторів азартних ігор, встановлення вимог до надавачів послуг азартних ігор;
    • визначення додаткових інструментів для обмеження відвідування гральних закладів та участі в азартних іграх потенційно вразливих категорій населення на період воєнного стану.

    Як зазначив Ярослав Железняк, всі ці інструменти запрацюють, якщо одночасно ефективно боротися з тіньовим бізнесом.

    За словами віцепрем’єр-міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, законопроєкт допоможе прибрати з процесу видачі ліцензій людський чинник — «усе буде автоматично й за чіткими критеріями».

    Нагадаємо, що 20 квітня Володимир Зеленський підписав указ про обмеження онлайн-казино.

    Про кількість коштів, які українці витратили в онлайн-казино за 2023 рік, можна почитати у нашій новині.

  3. Студенти-кібернетики з України вибороли срібло на міжнародних змаганнях з програмування ICPC

    Команда студентів-кібернетиків Київського національного університету імені Тараса Шевченка посіла друге місце у фіналі міжнародного чемпіонату з програмування «The 2023 ICPC World Finals Luxor», який відбувся у Єгипті 14-19 квітня.

    «Окрім срібла наші хлопці здобули третє місце в челенджі від Huawei та отримали приз за найшвидше розвʼязання задачі „U“. Щиро вітаємо Костянтина Луценка, Костянтина Савчука, Владислава Заводника», — повідомили на сторінці університету.

    👨🏻‍💻 Про змагання

    International Collegiate Programming Contest (ICPC) — змагання з алгоритмічного програмування для студентів університетів, яке організатори називають «найстарішим, найбільшим і найпрестижнішим» у галузі програмування.

    Вперше ICPC провели 1970 року в Техаському університеті A&M, і з того часу його межі швидко розширилися: США, Канада, а згодом і весь світ. Конкурс еволюціонував, і 1977 року мав уже кілька рівнів (місцевий, регіональний, національний). А з 1989-го змагання перетворилося на таке, яке підтримують університети з різних куточків світу. Вони проводять регіональні змагання, після яких учасники вирушають на глобальний ICPC World Finals.

    Змагаються за перемогу університетські команди з трьох студентів, які провчилися не більш як вісім семестрів на очній формі й спеціальностях, що пов’язані зі STEM. Кожній команді дають комп’ютер, десять чи більше складних задач і п’ять годин на те, щоб їх розв’язати.

    Задачі на ICPC World Finals дотичні до реальних проблем: це може бути оптимізація розкладу руху метро, модулювання керуванням повітряним рухом, оцінка запасів нафти абощо. Учасники мають прочитати завдання, чітко визначити основну проблему й розробити алгоритми її розв’язання.


    Нагадаємо, DOU публікував добірку з десяти найпрестижніших змагань, у яких можуть взяти участь як школярі-програмісти, так і студенти й навіть досвідчені кодери.

  4. Виробник дронів Quantum-Systems відкрив завод в Україні та наймає фахівців. Компанія планує виготовляти тисячу БпЛА щороку

    Німецький виробник БпЛА Quantum-Systems повідомив про відкриття заводу в Україні. На підприємстві планують працевлаштувати сотню людей і виготовлятимуть орієнтовно 1000 безпілотників щороку, включно з виробництвом запасних частин. У цей проєкт Quantum-Systems інвестує €6 мільйонів.

    Country Chief Operational Officer компанії Олександр Бережний у коментарі для DOU розповів, що завод вже працює, актуальні ІТ-вакансії радить моніторити на офіційному сайті.

    «Зараз на заводі виробляють запасні частини для дронів „Vector“, на 2025 рік ми плануємо вже повну збірку цих БпЛА. Також у нас активно зростає R&D-підрозділ, який має окреме фінансування, у ньому зʼявилися відділи розробки ПЗ і перспективних досліджень.

    Вакансії ми публікуємо на офіційному сайті (наприклад, зараз в Україні є пропозиція для .Net Software Developer — ред.), паралельно потрібних спеціалістів шукають і наші рекрутери. Нещодавно ми найняли інженерів із програмного забезпечення, зараз активніше найматимемо виробничий персонал. Наша компанія повʼязана з БпЛА і ми входимо до Дія Сity, тож маємо можливість бронювати своїх фахівців», — зазначив він.

    Олександр Бережний також прокоментував інформацію щодо звʼязків Quantum-Systems із росією, про що нещодавно писало видання AIN, посилаючись на дослідження OSINT-агенції Molfar.

    «Компанія не повʼязана з росією та не має жодних комерційних відносин з будь-якими субʼєктами господарської діяльності в цій країні. Ми ніколи не продавали безпілотні системи подвійного призначення в росію. Два комерційні мапінгові дрони „Trinity“, які експлуатувалися в росії, ми дистанційно вимкнули. У Quantum-Systems всі віддані одній меті — допомогти Україні», — відповів він.

    📌 Контекст

    Навесні 2023 року Quantum-Systems відкрила в Україні Центр із сервісу, підтримки, навчання та логістики (SSTLC). У цьому закладі почали готувати операторів дронів «Vector», також Центр став новою локацією для ремонту й закупівлі запасних частин. Згодом на базі SSTLC створили окремий R&D-центр. У Мінцифри повідомили, що компанія відгукнулася на заклик уряду організувати виробництво в Україні й стала резидентом правового простору Дія City.

    Розвідувальний БпЛА «Vector» — розробка Quantum-Systems — може злітати й приземлятися вертикально, має двигун із низьким рівнем шуму і зашифрований IP-зв’язок, який передає відеопотік. В Україні «Vector» використовують з травня 2022 року. Компанія співпрацює з Міноборони, до кінця 2024 року на потреби ЗСУ планують передати ще 500 таких дронів.

    БпЛА «Vector». Фото: Quantum-Systems


    Нагадаємо, щоби «підсвітити» потужні українські стартапи у військовій сфері та розповісти про їхні софтверні та хардверні рішення, DOU зібрав путівник з miltech-компаній. Ми активно доповнюємо цей матеріал і публікуємо інформацію про нові стартапи в miltech-галузі.

  5. Консульства України тимчасово не надаватимуть послуги чоловікам призовного віку (UPD)

    Українські консульства тимчасово не прийматимуть документи від чоловіків призовного віку, повідомляє Суспільне. Йдеться, зокрема, про Польщу, Чехію та Іспанію. Також закордонні підрозділи державного підприємства «Документ» перестали видавати готові документи українцям. Отримати паспорти зможуть лише діти до 12 років, адже це не потребуватиме біометричної верифікації.

    Оновлено о 20:30: МЗС опублікували роз’яснення щодо обмежень у наданні консульських послуг чоловікам мобілізаційного віку. Зазначено, що обмеження тимчасові і почали діяти раніше за закон про мобілізацію (який набуде чинності 18 травня) через те, що термін розгляду цих заяв може розтягнутися на довше, ніж місяць.

    «Строк розгляду таких заяв може перевищити час, який залишився до набуття ним чинності. Ми прагнемо уберегти громадян від ситуацій, коли замовлена послуга не зможе бути зрештою надана.

    Після оновлення даних військового обліку в ТЦК громадянин України чоловічої статі у віці від 18 до 60 років із дійсними військово-обліковими документами матиме доступ до консульських послуг згідно з законодавством у повному обсязі.

    Механізм оновлення та перевірки військово-облікових даних для чоловіків 18-60 років, які тимчасово перебувають за кордоном, наразі визначається з-поміж доступних варіантів й узгоджується причетними державними органами. Щойно ця міжвідомча робота буде завершена, дипломатичні установи та МЗС оприлюднять додаткові докладні роз’яснення», — зазначає МЗС.

    Також зазначено, що ці обмеження не стосуються консульської допомоги у разі надзвичайних ситуацій з громадянами України за кордоном:

    «У разі потрапляння будь-якого громадянина України у надзвичайну ситуацію за кордоном (ДТП, затримання, стихійні лиха тощо), співробітники консульської служби надаватимуть в межах законодавства необхідну консульську допомогу в повному обсязі».

    Після 18 травня розгляд заяв про консульську допомогу продовжиться з урахуванням вимог, що випливають із положень Закону про мобілізацію та військовий облік.

    📌 Чому це сталося

    Раніше Міністерство закордонних справ наказало керівникам усіх дипломатичних установ України тимчасово призупинити усі консульські дії для громадян призовного віку. Заборона діятиме до отримання роз’яснень положень закону щодо посилення мобілізації. Про це йдеться у листі за підписом першого заступника міністра закордонних справ Андрія Сибіги, який опублікувало видання ZN.UA.

    «У зв’язку з широкомасштабною збройною агресією рф проти України, з метою недопущення уникнення громадянами України обов’язку з врегулювання питання військового обліку ТЦК та СП і наявності військово-облікових документів доручаю з 23 квітня 2024 року тимчасово призупинити надання консульських послуг за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років», — йдеться у листі.

    Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що невдовзі МЗС надасть розʼяснення щодо порядку отримання консульських послуг для чоловіків мобілізаційного віку та прокоментував цю ситуацію.

    «Як це виглядає зараз: чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас в країні війна.

    Перебування за кордоном не звільняє громадянина від обовʼязків перед Батьківщиною. Саме тому я вчора доручив вжити заходів щодо відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні та за кордоном. Це буде чесно», — написав міністр.

    📌 Що передбачає закон про мобілізацію

    У нещодавньому матеріалі ми розʼяснювали, що мають зробити громадяни України після прийняття закону про мобілізацію.

    Зокрема, військовозобовʼязані українці за кордоном теж зобовʼязані оновити свої персональні дані впродовж 60 днів з дня набрання чинності закону (до 16 липня). Інакше вони не зможуть отримувати консульські послуги. Тобто внутрішній чи закордонний паспорт можна буде змінити, лише якщо є оновлені військово-облікові документи.

    Як оновити свої персональні дані:

    • подати інформацію через електронний кабінет військовозобов’язаного (він має запрацювати до 17 червня);
    • написати листа на офіційну електронну адресу або зателефонувати на офіційний номер територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де громадянин перебуває на військовому обліку. Актуальні контакти мають бути зазначені на офіційних сайтах ТЦК та СП.


    Нагадаємо, 16 квітня президент підписав закон про мобілізацію, який запроваджує низку нововведень для військовозобовʼязаних і військових. Документ опублікували в урядовій газеті «Голос України», він набере чинності з 18 травня.


    Оновлення від 16:15. Додали інформацію про доручення від МЗС