Новини

Спільнота програмістів
  1. На конференції DOU Day 2025 заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко представила ключові цифрові досягнення Міністерства оборони України за рік. У своєму виступі вона розповіла про розвиток сервісів «Резерв+», «Армія+», бойової системи DELTA.

    Також вона розповіла про впровадження ШІ, запуск кіберцентру реагування на інциденти та плани на розвиток космічних технологій. DOU зібрав найголовніші тези з виступу Катерини Черногоренко.

    ⯑ Про «Резерв+»

    • За рік існування сервісу «Резерв+» його користувачами стали 4 мільйони людей. Через нього сформували 330 тисяч відстрочок, а також 200 тисяч електронних направлень на ВЛК. За словами Черногоренко, кожна третя відстрочка оформлюється через застосунок.
    • За весь час в застосунку опублікували понад 9000 вакансій у війську і отримали понад 100 тисяч відгуків на них. Як повідомила заступниця міністра оборони України, 56% військовозобов’язаних шукають посади в армії саме через «Резерв+».
    • 70% людей оновили дані через «Резерв+». За результатами опитувань Міноборони, 74% користувачів застосунком задоволенні.

    «Я вважаю, що це ще не ідеальна конверсія. Ми би хотіли, щоб вона була вищою, але для державного застосунку це непоганий результат», — сказала Катерина Черногоренко.

    • Катерина Черногоренко відмітила високу залученість і зацікавленність українців в бета-тестуванні нових функцій.
    • Міноборони планує декілька масштабних нововведень до застосунку. Зокрема йдеться про смарт-контракти. Військовозобов’язані в зручному для себе місці зможуть обирати, де і на який строк підписати контракт. Також цього року планують завершити реформу ВЛК, яку розпочали на початку року. Фінальним етапом має стати можливість проходити ВЛК у найближчий лікарні у звичайного лікаря.

    «Як це виглядатиме: людина приходить до терапевта в лікарні за рогом. Проходить огляд. Далі цей медичний чекап формується в датасет, який направляється в „Оберіг“ через обмін з державними реєстрами, із електронною системою електронного ВЛК. І все. Для вас буде тільки один фізичний візит. Це візит до лікаря, до людини, яка роками оглядає людей, має медичну освіту, має право проводити цю експертизу», — каже Черногоренко.

    ⯑ Про «Армію+»

    • Зараз «Армія+» має 800 тисяч верифікованих користувачів — це абсолютна більшість Сил оборони. В електронному форматі подали 490 тисяч рапортів, з яких 57% — отримали погодження. За словами заступниці міністра оборони, відсоток міг бути більшим, але деякі рапорти оформленні неналежним чином, або змінилися обставини.
    • Зараз в застосунку представлені 11 онлайн-курсів, які вже пройшли 33 тисячі військовослужбовців.
    • 32 тисячі військових змінили місце служби завдяки «Армії+».
    • Програма «Плюси» в «Армії+» дозволила заощадити 120 мільйонів гривень військовим. Зараз військові можуть використовувати спеціальні знижки для купівлі квитків на потяг, на низці станцій АЗС і деяких крамницях. До кінця року Міноборони поставило мету — збільшити кількість бізнесів в «Плюсах» до 100. Після опитувань військових вже визначили пріоритетні напрямки — готелі та книжкові крамниці.
    • Нещодавно додали можливість шерінгу. Військовослужбовець може поширити свою спеціальну пропозицію своїй дружині. Скористатися знижками можна, наприклад, на ROZETKA.
    • Далі «Армія+» розвиватиметься як one-stop-shop для послуг, пов’язаних з військовослужбовцями. Інтерфейс буде поділений на окремі модулі, як-то «Мої послуги», де зібрані всі доступні для користувача державні послуги, «Мої фінанси» — де можна буде отримати винагороду за знищену техніку ворога в кілька кліків тощо.
    • В модулі «Моя сім’я» — з’явиться можливість пошерити QR-код на безкоштовне навчання для дитини. Це дозволить уникнути низки бюрократичних дій і збирання купи документів. Застосунок сам збере верифіковану інформацію з реєстрів.
    • Вперше відбулися онлайн-вибори ректора Академії Сухопутних Військ. Військово-політичне керівництво України склало перелік кандидатів на посаду. А голосування відбулося в застосунку.
    • Окремо Черногоренко зупинилася на модулі «Мої технології». Його мета — максимально пришвидшити фідбек військовослужбовців виробникам обладнання і усунення недоліків.

    «Верифікований військовослужбовець прямо з-під Покровська надає свій фідбек на ту чи іншу інновацію. Це можуть бути РЕБ, БПЛА, НРК тощо. Він пише: „Я стою під Покровськом, запустив БПЛА. На 10-му кілометрі неочікувана поведінка, БПЛА впав“. Цей запит надсилається в кабінет постачальника. Він бачить, що це можна виправити. Він аналізує логи, які йому надсилає військовий, і дає свій фідбек про те, що треба для виправлення проблеми. Але суть, що військовий одразу отримує цей фідбек», — каже заступниця міністра оборони.

    ⯑ Про DELTA

    • Щомісяця в цифрову бойову систему DELTA вносять понад 1,4 мільйона об’єктів. Тобто щодня військові знищують понад 2000 цілей. За словами Черногоренко, зараз відбувається перехід на новий формат фіксації, звітування.

    «Ми хочемо зробити дашборд, який би фіксував „математику“ цієї війни і давав би верифіковано знання, як це працює. Зараз накопичуємо дані про те, як мислить ворог на основі злитих даних, які операції були успішними, які були нюанси ландшафту і так далі. Також формуємо зведення на основі звітів військових по ураженим цілям. Це те, що залишиться назавжди в цифрових архівах держави і надасть нам можливість у випадку інших війн використовувати ці знання для того, щоб не допускати помилок», — підкреслює Черногоренко.

    • Щодо інтеграції штучного інтелекту. В системі DELTA запустили модуль Avengers, який ідентифікує цілі за допомогою ШІ. 70% об’єктів він виявляє за 2,2 секунди. Щотижня ШІ фіксує понад 12 тисяч одиниць ворожої техніки.
    • Створено «Універальний військовий датасет». Він містить анотовані об’єкти з реальних бойових дій. Міноборони розглядає можливість надати контрольований доступ до датасету українській Defense-індустрії. Так вони зможуть тренувати моделі на реальних даних. Також даними Міноборони може поділитися з партнерами.
    • Катерина Черногоренко закликала айтівців детальніше дізнатися про DELTA і роботу ЦМТР, щоб розглянути можливість доєднатися до розробки. Зараз тільки DELTA має 11 різних модулів, тому вакансій багато.

    ⯑ Про кібербезпеку

    • Міністерство оборони України вперше в своїй історії запустило власний центр реагування на кіберінциденти. За її словами, новий центр функціонує як MILCERT— закритий підрозділ, який постійно моніторить ситуацію в інформаційних системах Міністерства оборони, Збройних сил України та партнерських структур. Він не лише виявляє кіберзагрози, а й аналізує їх, формує верифіковані відповіді і сценарії реагування.

    «Це — окрема сфера. Величезна кількість комерційних компаній, які розробляють програмне забезпечення для протидії кіберзагрозам, мріють мати такі майданчики, таких фахівців, які сьогодні працюють у Міноборони та ЗСУ. Це — пік професійного розвитку, реальна участь у кіберопераціях, які є частиною сучасної війни», — наголосила Черногоренко.

    • Центр реагування на кіберінциденти Міноборони щотижня обробляє понад 850 спрацювань і розслідує понад 5000 кіберінцидентів на рік. Черногоренко зазначила, що в цифровому просторі Україну атакують не лише росія, а її партнери.

    ⯑ Про космос

    • За словами Катерини Черногоренко, космос перетворюється на геополітичний фронт. Більшість країн намагається «захопити» якомога більше космічного простору, щоб розмістити супутники й критичну інфраструктуру. За прогнозами, до 2030 року на орбіті буде вже понад 30 тисяч супутників, а зараз космічні сили США відстежують близько 46 тисяч об’єктів.
    • Світовий ринок космічних технологій оцінюється в $135 млрд. 54% цих витрат — оборонні потреби.
    • Росія має близько 200 військових супутників та близько 150 тисяч осіб у своїх космічних силах. В 2015 році космічні сили заснували у Великій Британії, США, Франції.
    • Як повідомила заступниця міністра оборони, поріг входження в цю індустрію сильно впав. Вартість супутника близька до вартості танка.
    • Міноборони зробило перший крок в напрямку космічного розвитку в межах оборони — створило Управління космічної політики.

    «Ми хочемо рухатися в те, що військовий космос буде мати належну увагу, можливість формувати замовлення, говорити з ринком мовою замовлень. І колись ми побачимо в аерокосмічних технологіях таку саму перевагу, як побачили в українських дронах», — сказала Черногоренко.


    Нагадаємо, що на DOU Day 2025 міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров розповів, що «Дія» може стати технологічною платформою з комерційною моделлю, а також виокремитися в державну компанію, яка запускатиме послуги від бізнесу. Також на конференції оголосили переможця українського етапу Startup World Cup.

  2. 12 травня, захищаючи Україну загинув Максим Неліпа — український актор і телеведучий. Йому було 48 років.

    Про це в Facebook повідомив брат загиблого Андрій Неліпа.





    Популярність Максим здобув на телебаченні. Він вів популярні шоу: «Програй мільйон» (ICTV), «Хто там?» (1+1, УТ-1), «Народна зірка» (канал «Україна»), а також з’являвся у проєктах «Танці з зірками» і «Дизель Шоу».

    До повномасштабного вторгнення Максим Неліпа працював в IT-сфері. З 2020 року він обіймав посаду інженера-програміста першої категорії в державному підприємстві «Екоцентр», що займалася радіаційним моніторингом у зоні відчуження. Він безпосередньо займався інсталяцією, налаштуванням і супроводом ПЗ для КСРМіРП (комплексної системи радіаційного моніторингу і раннього попередження), а також оптимізацією ІТ-інфраструктури.

    «Поруч із Максимом Неліпою колеги ніколи не відчували його „зірковості“ — він спілкувався з усіма на рівних, разом з усіма в понеділок їздив „робочим“ автобусом з Києва до зони відчуження, разом з усіма у четвер повертався із Чорнобиля назад до Києва. Як і інші працівники, харчувався в їдальні „Енергетик“», — йдеться в дописі.

    Генеральний директор ДСП «Екоцентр» Сергій Кірєєв згадує Максима Неліпу як сумлінного працівника, гарного колегу, який завжди приходив на допомогу. До «Екоцентру» Неліпа працював інженером-програмістом другої категорії в НВП «ОМІТех» в Києві.

    З початком повномасштабного вторгнення Росії в березні 2022 року Максим Неліпа добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Спочатку служив у Територіальній обороні, згодом — у регулярних підрозділах ЗСУ. За словами брата Андрія, Максим служив у Силах безпілотних систем у складі 14 окремого полку безпілотних авіаційних комплексів. На початку 2024 року дістав поранення. Після лікування повернуся на службу.

    Максим Неліпа був тричі одружений. Від третього шлюбу має сина і доньку. За даними BBC Україна, зараз син служить в армії Ізраїлю.

    Прощання з Неліпою відбудеться наприкінці тижня. Поховають його на Байковому кладовищі. Точну дату повідомлять пізніше.

    Редакція DOU висловлює співчуття рідним і друзям загиблого.


    На честь загиблих айтівців у російсько-українській війні DOU створив проєкт Меморіал IT-спільноти. Тут зібрані короткі біографії військових, які віддали життя за Україну, а також цивільних, які загинули від рук росіян.

  3. Кластер оборонних технологій Brave1 і Rakuten Group запускають спільну ініціативу з підтримки українських defenсe tech-виробників. 21–23 травня українська делегація візьме участь у виставці оборонних технологій в Японії — в DSEI Japan.

    На виставці будуть представлені українські технологічні продукти. Rakuten сприятиме їхньому подальшому виходу на японський ринок.

    «Японії цікаві українські dual-use технології, оскільки вони перевірені на полі бою. І можуть бути корисними як для мілітарного, так і для цивільного застосування. А для українських компаній це шанс вийти на японський ринок, знайти партнерів чи інвесторів.

    Щодо відбору, то ми робили фокус на софтверних dual-use рішеннях, оскільки їх можна експортувати або співпрацювати щодо розробки з партнерами віддалено», — коментує DOU Артем Мороз, керівник напряму залучення інвестицій Brave1.

    Хто візьме участь у виставці серед українських компаній

    • Dwarf Engineering LLC. Спеціалізується на програмному та апаратному забезпеченні для бойових дронів.
    • Farsight Vision LLC. Програмні рішення для геопросторової розвідки на базі штучного інтелекту для потреб безпеки та оборони.
    • Griselda. Платформа, яка забезпечує ситуаційну обізнаність у режимі реального часу.
    • LifesaverSIM. Інструмент, що допомагає навчатися та практикуватися працівникам екстрених служб.
    • SkyFall Industries LLC. Виробник БПЛА, відомий дронами Vampire та Shrike.
    • Swarmer. Розробник програмного забезпечення для автономних роїв дронів.

    Надалі Brave1 та Rakuten планують розширити співпрацю, залучивши уряд Японії та інших партнерів.

    У 2024 році Rakuten відкрила офіс у Києві та стала резидентом Дія City. Торік компанія повідомила, що в Україні з Rakuten Viber співпрацює 40 людей.

  4. Міжнародні IT-компанії Qinshift і Avenga завершили злиття під брендом Avenga і тепер оголосили про повний ребрендинг. Він включає оновлену айдентику, комунікаційну стратегію та сайт.

    Про це DOU повідомили в Avenga.

    В компанії зазначили, що в українській команді зараз працює близько 1000 спеціалістів. Загалом Avenga налічує понад 6000 фахівців, які працюють у Європі, Північній і Південній Америках та Азії.

    Оновлена компанія надає послуги від бізнес- і технологічного консалтингу до розробки цифрових продуктів. До ключових напрямків належать: впровадження корпоративних платформ, дизайн користувацького досвіду (CX, UX/UI), створення кастомного ПЗ, а також керовані сервіси. Проте фокус роблять на впровадження штучного інтелекту, хмарні платформи, машинне навчання, аналітику даних та керовані сервіси.

    Серед клієнтів — компанії з телеком-сфери, банківського сектору, виробництва, автомобілебудування, супутникових технологій і галузі life sciences.

    Контекст

    Злиття компаній Qinshift і Avenga почалося у 2024 році після того, як у грудні 2023-го Avenga стала частиною інвестиційної групи KKCG. Qinshift була до цього «дочкою» KKCG. Очолював її також француз Людвик Ґоде, який до цього працював у Nokia та Google.

    На момент придбання Avenga групою KKCG в українській команді Avenga працювали понад 1200 фахівців. Згодом відбулося зменшення української команди на 166 фахівців, оскільки частина проєктів перейшла до етапу підтримки або повністю закрилась. Загальний штат компанії на той момент нараховував близько 3800 працівників.

  5. На конференції DOU Day 2025 визначили українського фіналіста міжнародного конкурсу Startup World Cup. Перемогу здобув стартап Wantent, який розробляє платформу на базі AI для вимірювання залученості аудиторії й тестування контенту на різних етапах виробництва. Команда представить Україну на глобальному фіналі у Сан-Франциско.

    Результати DOU повідомив EIT Community Hub Ukraine, який координує конкурс в Україні.

    EIT Community Officer Ukraine Ігор Маркевич (ліворуч) і засновник Wantent Олексій Шалденко (праворуч)

    Фінал відбору в Україні цього року вперше відбувся в рамках сцени Startup Stage на DOU Day. У змаганні взяли участь дев’ять стартапів з різних напрямів: mental health, entertainment, music tech, рекрутинг, customer experience та інші. Усі команди презентували свої рішення перед журі з представників венчурних фондів, інвесторів і технологічних компаній.

    Склад журі:

    • Іван Петренко (Angel One Venture Fund)
    • Валерій Добровольський (Partnership Fund for Resilient Ukraine)
    • Тарас Гошовський (MHP)
    • Олексій Бесараб (Cisco Ukraine)
    • Ксенія Ізакова (1991 VC)
    • Рустам Йомутбаєв (Vesna Capital)










    Про Startup World Cup

    Конкурс Startup World Cup проводить венчурний фонд Pegasus Tech Ventures. Щороку в межах програми організовують понад 75 локальних відборів у більш ніж 20 країнах. Фіналісти отримують шанс представити свої стартапи в Кремнієвій долині та позмагатися за $1 млн інвестицій.

    Нагадаємо, що на DOU Day 2025 міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров розповів, що «Дія» може стати технологічною платформою з комерційною моделлю, а також виокремитися в державну компанію, яка запускатиме послуги від бізнесу.